The Beatle

The Beatles («Бітлз») — британський біт-рок-гурт, створений 1960 року в Ліверпулі, Англія. Найбільш знаменитий та популярний музичний гурт за всю історію людства. Також один з найуспішніших з комерційної точки зору музичних гуртів в історії популярної музики. Кількість проданих платівок гурту перевищує один мільярд примірників, що є рекордом світової музичної індустрії. 15 альбомів «Бітлз» очолювало хіт-парад Великобританії — більше, ніж будь-якого іншого виконавця.

До першого складу ансамблю входили: Джон Леннон (вокал, ритм-гітара), Пол Маккартні (вокал, ритм-гітара), Джордж Харрісон (вокал, соло-гітара), Стюарт Саткліфф (бас-гітара) і Піт Бест (ударні). 1961 року Саткліфф залишив гурт, і місце бас-гітариста зайняв Маккартні. 1962 Беста замінив Рінго Старр.

Упродовж 1983–1984 років на честь кожного з чотирьох учасників гурту було названо малі планети — 4147 Леннон, 4148 Маккартні, 4149 Харрісон, 4150 Старр, а 1998 року на честь усього гурту була названа мала планета 8749 Бітлз.

Учасники майбутнього гурту народилися та виросли у Ліверпулі — місті, де з кінцемп'ятдесятих років спостерігався сильний вплив американської поп-музики.

На весні 1957 16-річний Джон Леннон, під впливом популярного тоді музичного напрямку скіфл та його провідного представника Лонні Донегана, заснував гурт, до якого увійшли його однокласники зі школи «Кворрі Бенк» (Quarry Bank School). Спочатку вони називали себе The Black Jacks, але згодом змінили назву на The Quarrymen (укр. Хлопці із «Кворрі»), після того як дізналися, що інша місцева група вже використовувала це ім'я. Колектив був аматорським — жоден із його учасників не мав музичної освіти й не грав на жодному інструменті до пуття. Сам Леннон у дитинстві співав у церковному хорі, пізніше розучив кілька мелодій на губній гармошці та освоїв найпростіші гітарні акорди — цього вистачило, щоб стати лідером і солістом ансамблю. Сусід і найкращий друг Леннона, Айвен Воен, учився в одній школі з Полом Маккартні та приятелював з ним. За його запрошенням Маккартні, що також захоплювався сучасною музикою та грав на гітарі, прийшов на концерт групи у саду парафіяльної церкви святого Петра у ліверпульському районі Вултон 6 липня 1957. Він познайомився з Ленноном та іншими учасниками гурту і через кілька днів був запрошений до гурту. Хлопці добре спрацювались і вже скоро почали писати власні пісні, що було явищем не характерним для тих років: звичайно виконавці користувалися або готовим матеріалом, або музикою, скомпонованою на їхнє замовлення.

6 лютого 1958 друг Маккартні, 15-літній Джордж Харрісон, відвідав концерт The Quarrymen у «Вілсон Холл», у районі Герстон. Маккартні запропонував взяти його до гурту, але Леннон був проти, тому що вважав його занадто юним. Проте після прослуховування, яке Пол влаштував для нього в березні 1958, Харрісон був прийнятий як соло-гітарист, тому що грав на гітарі «краще за них усіх».Гурт грав музику в стилі скіфл, кантрі-енд-вестерн, і дедалі тяжив до рок-н-ролу. До його репертуару входили не тільки американськіхіти, але й власні пісні Леннона й Маккартні, яких наприкінці 1958 налічувалося вже понад півсотні. Леннон, Харрісон і Маккартні були єдиними незмінними учасниками ансамблю. Після того, як гурт покинув Колін Гентон, постійного барабанщика у них не було. Наприкінці 1958 гурт тимчасово розпався. Харрісон перейшов у гурт Les Stuart's Quartett, а Леннон з Маккартні почали виступати як дует The Nurk Twins. Але цей період тривав недовго, і незабаром гурт воз'єднався. У січні 1960 до гурту долучився товариш Леннона по художньому коледжу — Стюарт Саткліфф. Джон переконав його придбати бас-гітару на грош

ову премію, яку той нещодавно отримав за одну зі своїх картин. Однак грати на ній Саткліфф не вмів, і був змушений навчатися на ходу.

Сучасна назва гурту — The Beatles — з'явилася у квітні 1960. За спогадами учасників групи, назву Beatles було вигадано Саткліфом як сполучення слів beetles (англ. «жуки») та beat' (англ. «ритм», «удар», «доля»).

З серпня 1960 за ударними інструментами виступав Піт Бест, син Мони Бест, що була власницею клуба «Касба», у якому гурт кілька разів виступав. У такому складі The Beatles зробили перші свої чотири поїздки в Гамбург з репертуаром, який складався в основному з творів Чака Беррі, Літл Річарда, Карла Перкінса і Бадді Холлі. У січні 1961 The Beatles вже дебютували у клубі «Каверна» на Метью-стріт (Ліверпуль): за два роки влаштували там же більш 300 концертів.

Switchfoot

Switchfoot - американська альтернативна рок-група з Сан-Дієго (штат Каліфорнія), існуюча з 1996 року. Членами групи є Джон Форман (вокал, гітара), Тім Форман (бас-гітара, бек-вокал), Чед Батлер (барабани, перкусія), Джером Фонтаміллас (гітара, клавішні, бек-вокал) і Дрю Ширлі (гітара). Група відома тим, що розробила так званий «Switchfoot sound» - щільний звук, важкий гітарний драйв, прикрашений красивими електронними імпровізаціями і легкими баладами. Назва Switchfoot є серферським терміном, який описує процес, коли серфер змінює ноги для того, щоб зайняти більш вдалу позицію на дошці. «Ми всі з дитинства захоплюємося серфінгом, так що прекрасно розуміємо зміст цього терміна. "Switch foot" означає розвернутися в інший бік, стоячи на дошці. Таким чином, ми мали на увазі радикально новий підхід до життя і музики.
Група Switchfoot була заснована в 1996 році під ім'ям Chin Up. Спочатку до складу групи входили тільки Джон Форман, його брат Тім і Чед на барабанах. Після кількох виступів в 1997 році група зустрічає Чарлі Пікока і, в кінцевому підсумку, підписує з ним інді-лейбл Re: Think Recordsпід ім'ям  Switchfoot. Перший виступ під цим ім'ям було на фестивалі «Sun God Festival» в Університеті Каліфорнії в Сан-Дієго. Re: Think Records буде поширювати перші три альбоми групи: «The Legend of Chin», «New Way to Be Human» і «Learning to Breathe». Останній виявився найуспішнішим з трьох і був номінований на премію Греммі в номінації «Кращий рок-госпел альбом» (англ. Best Rock Gospel Album).
У 2002 році музика Switchfoot займає чільне місце у фільмі Поспішай кохати. Співачка і актриса Менді Мур, що грала головну роль у фільмі, виконувала пісню Switchfoot «Only Hope» протягом однієї з сцен. Після виходу фільму Джон Форман і Менді Мур, працюючи в дуеті, записали цю і ще чотири пісні спільного виконання в кавер «Only Hope».
Новий альбом вийшов 27 вересня 2011 року.

Практично всі пісні, включно з першого до останнього альбому, несуть в собі не просто душевний, але і духовний зміст. Будучи віруючим і натхненним, Джон у своїх піснях прославляє Бога.

Westlife

Westlife — вокальний гурт з Ірландії, створений 1998 року. Перший сингл гурту, що вийшов у 1999 році, «Swear It Again», очолив чарти Британії та Ірландії. Першої сходинки в британських чартах досягали і наступні 6 синглів — «If I Let You Go», «Flying Without Wings», «I Have A Dream»/«Seasons In The Sun», «Fool Again», «Against All Odds (Take a Look at Me Now)», «My Love». Це досягнення забезпечило гурту місце в Книзі рекордів Гіннесса — Westlife став єдиним колективом, перші 7 синглів якого очолили офіційний хіт-парад Великобританії. 2000 року гурт був визнаний «кращим гуртом Великобританії і Ірландії» за версією MTV Europe Music Awards.

Дискографія:

• Westlife (1999)
• Coast to Coast (2000)
• World of Our Own (2001)
• Unbreakable - The Greatest Hits Vol. 1 (2002)
• Turnaround (2003)
• Allow Us to Be Frank (2004)
• Face to Face (2005)
• The Love Album (2006)
• Back Home (2007)
• Where We Are (2009)

Leeland

Leeland - американська християнська рок-група з міста Бейтаун, що розташований в штаті Техас. Група була сформована в 2004 році співаком Ліленду Мурінгом (хоча пісні були написані ним заздалегідь), і названа по імені вокаліста.
На даний момент група записала три студійні альбоми і була номінована на премію Греммі і GMA Dove Awards за дебютний альбом «Sound Of Melodies»

Склад групи:

• Ліленд Мурінг (вокал, гітара)

• Джек Мурінг (бек-вокал, клавішні)

• Матт Кампбелл (гітара)

• Джейк Хольц (бас)

• Майк Сміт (барабани)

• Оригінальний склад групи включав Джеремі Вуда, але він покинув групу в 2006, і був замінений гітаристом Метом Кемпбеллом пізньою весною 2007-го.

 Дискографія:

• 2006 - «Sound Of Melodies»

• 2008 - «Opposite Way»

• 2009 - «Love Is on Move»

• 2010 - «Majesty: The Worship EP»

• 2011 - «The Great Awakening»

Coldplay

Coldplay (укр. «Колдплей») — британський рок-гурт, створений 1996 року. Грає в жанрах брітпоп, альтернативний рок,інді-рок, нью-рейв. Здобув міжнародне визнання завдяки синглу Yellow , який вийшов 2000 року, та другому студійному альбому A Rush of Blood to the Head, 2002 року. Один із найпопулярніших рок-гуртів світу; 2009 року часопис Rolling Stone визнав «Колдплей» четвертим найкращим музичним виконавцем 2000-х років. Крім музичної діяльності, музиканти активно беруть участь у доброчинних заходах.
Учасники групи вперше зустрілися в гуртожитку «Університетського Коледжу Лондона» (англ. University College London) у вересні 1996 року. Кріс Мартін, вокаліст та клавішник гурту, вивчав історію; Джонні Баклед, гітарист, астрономію і математику; Вілл Чемпіон, барабанщик, антропологію, а Гай Беррімен, басист, спочатку вступив на інженерний факультет, а згодом перевівся на археологічний. Кріс Мартін та Джонні Бакленд познайомились на першому тижні навчання і прониклися ідеєю створення власного рок-гурту. Тоді вони ще не уявляли в якому жанрі планують працювати, бо знаходились, з одного боку, під впливом Radiohead, U2, My Bloody Valentine, а з іншого — a-ha і Take That. На цьому етапі вони взяли назву Pectoralz. Згодом до них приєднався Гай Беррімен, що зайняв позицію бас-гітариста. Група остаточно сформувалася в 1998 році, коли за барабанами сів Вілл Чемпіон. Перші репетиції музикантів відбувалися у спальні гітариста Джонні Бакленда, в орендованій квартирі на Кемден Роуд, в Північному Лондоні. Тоді шкільний друг Кріса Мартіна, Філ Гарві, організував і перший концерт групи в пабі Laurel Tree, що у Кемдені. Філ Гарві залишався єдиним менеджером гурту до 2002 року, після чого звільнився через зависокі навантаження. Він залишився добрим другом гурту, «п'ятим невидимим членом Coldplay», — за словами Кріса Мартіна. Кожен з альбомів Coldplay (крім X&Y) містить на зворотній стороні обкладинки подяку і присвяту Філу. На своїх перших виступах Coldplay використовували назву Starfish, проте швидко від неї відмовились. Один з університетських друзів Мартіна запропонував взяти назву, від якої відмовився його власний гурт, як від занадто деперсивної — Coldplay. Назва походить від збірки віршів британського поета Філіпа Хоркі «Child Reflection. Cold Play.» Місце клавішника міг зайняти Тім Райс-Окслі, проте він відмовився від пропозиції, бо на той час грав у гурті Keane.
18 червня 1998 року група випустила 500 копій міні-альбому Safety. Більшість з цих дисків були відправлені на різні лейбли, і були роздані друзям групи, але тільки 50 копій були призначені для продажу. У грудні 1998 року групу запросили записуватися на лейбл Fierce Panda, де за чотири дні був записаний наступний міні-альбом групи, який називався Brothers & Sisters. Реліз альбома, який вийшов тиражем у 2500 копій, відбувся у квітні 1999 року. Пісні з цього диска відразу стали популярними на британській радіостанції Radio 1.

Цікаві факти гурту Sum 41

• Гурт планував вміщувати пісню «Summer» у всі їхні альбоми як жарт, та полишив цю ідею після розміщення її у перших двох.

• Обкладинка до «Does This Look Infected?» була вигадана ще за кілька місяців до появи назви. Вихід альбому був майже скасований студією звукозапису через те, що група й досі не мала для нього назви. Та якось абсолютно випадково Деррік раптом вигадав назву «Does This Look Infected?», весь гурт посміявся над ідеєю і погодився використати її.

• «The Hell Song» — пісня про друга гурту, який став носієм ВІЛ.

• Усі учасники групи (та їхній колишній продюсер Грег Норі) мають витатуйоване на правій руці число 41.

• Початково назвою для пісні «Fat Lip» була «Punk Hop», оскільки та є поєднанням хіп-хопу та панку.

• У одному з епізодів MTV Cribs, знятому в будинку Стіва, Деррік сказав, що більшість композицій до All Killer No Filler було написано у підвалі дому Стіва.

• «A.N.I.C» з «Does This Look Infected?» — про Анну-Ніколь Сміт. Розшифровується як Anna Nicole is a cunt (Анна Ніколь — піхва). У живих виступах Деррік говорить, що пісня називається Anna Nicole is a fucking stupid cunt (Анна Ніколь — дурнувата піхва).

• «88» названо так через її темп, що налічує 88 уд/хв.

• Назву «Angels with Dirty Faces» було взято з газетної статті про Sum 41 з однойменною назвою.

• Пісня «Right Now» гурту SR-71 була помилково приписана Sum 41 в Інтернеті під назвою «Kick Me When I'm High».

• Учасники гурту вважають «What We're All About» їхньою найгіршою піснею.

• Група з'являлася на The Late Show with David Letterman тричі (виконуючи «Still Waiting», «Little Know It All» з Iggy Pop і Pieces), Jimmy Kimmel — один раз («The Hell Song»), Late Night with Conan O'Brien — двічі («The Hell Song», «We're All To Blame»), MADtv — один раз («Still Waiting») і виконувала «In Too Deep», «Fat Lip» та «Get Back Rock Remix» на Saturday Night Live.

• Учасники гурту запрошувалися для зйомок у одній з серій King of the Hill.

• «Still Waiting» є основною темою гри Obscure (жанр — survival horror), випущеної у 2004 році.

• «Summer» звучить у саундтреку до Tony Hawk's Pro Skater 3.

• Деррік часто цитує «cross my heart and hope to die» наприкінці пісні «No Brains» (взято з тексту пісні Green Day «All The Time», можна почути на диску «Go Chuck Yourself»).

• У одному з інтерв'ю група заявила, що вони ненавидять звучання пісні «In Too Deep» наживо.

• Cone, відповідаючи на запитання фанів, і Дейв, у процесі зйомки відео, розповіли, що кліп «In Too Deep», а точніше, та його частина, у якій Дейв грає гітарне соло, з'являючись з води, була скопійована з відео Guns N' Roses під назвою «Estranged».

• «No Reason» звучала у грі NFL Street 2, а під час її виконання у кліпі на задньому плані видно кадри з NFL Street 2 Unleashed.

• Учасники гурту з'являються у відеогрі Playboy: The Mansion.

• Перед поїздкою до Конго група збиралася назвати свій новий альбом «Hot Blonde Snooter Sandwhich».

Sum 41

Sum 41 (читається: «сам форті-уон», також «сам фо-уон») — канадський поп-панк-гурт з міста Айджекс, Онтаріо. Гурт утворено з учасників місцевих шкільних груп у сорок перший день літа 1996 року. До групи входять: Деррік Віблі (a.k.a. Bizzy D) (основний вокал, гітара, клавішні/фортепіано), Джейсон МакКеслін (a.k.a. Cone) (бас-гітара та бек-вокал) і Том Такер (a.k.a. Brown Tom) (гітара, клавіші, бек-вокал). З часу підписання контракту з Island Records у 1999 році група випустила 5 студійних альбомів, 4 міні-альбоми та понад 20 синглів. Музика гурту є поєднанням панку, металу, хард-року та хіп-хопу «давньої школи».
Учасники Sum 41 розпочинали у конкуруючих шкільних групах. Вони жартують, що зустрілися після відвідин концерту групи Hole протягом 41 літнього дня (ось звідки було взято назву гурту) 1996 року. Тим не менш, їхній теперішній басист, Cone, приєднався до гурту пізніше, у 1999, змінивши Марка Спіколака (Marc Spicoluc), який потім грав на бас-гітарі з Авріл Лавінь, колишньою дружиною Дерріка.
Хлопці завжди мали при собі відеокамеру і знімали власні навіжені витівки в Jackass-стилі, наприклад, пограбування піцерії з водяними пістолетами чи танець до пісні «Makes No Difference» перед театром (все це можна знайти як на «Introduction to Destruction», так і на деяких версіях бонусних DVD із «Does This Look Infected?»).
Група подала цей доробок відео разом з своїми демо-записами на розгляд кількох звукозаписуючих студій. Island Records якраз розшукували новий поп-панк-гурт, щось на зразок blink-182, тому й уклали контракт з Sum 41. Сталося це на початку 2000 року.
Sum 41 випустили їхній EP «Half Hour of Power» 27 червня 2000 року. Першим випущеним групою синглом був «Makes No Difference», на який було створено два різні кліпи. Першим були зліплені докупи їхні відео, надіслані колись до звукозаписуючих студій, а другим був виступ групи на домашній вечірці.

Вплив на ранню музику Sum 41 мали Beastie Boys, що особливо помітно в альбомі «All Killer No Filler», суміш панку та репу добре прослуховується в піснях «Fat Lip» та«What We're All About». Більш пізня музика (альбом «Does This Look Infected?») мала важче звучання, як стверджували самі музиканти, на них вплинули The Offspring таIron Maiden. В пісні «Fat Lip» рядок «Maiden and Priest were the gods that we praised» як раз відноситься до Iron Maiden та Judas Priest. Стиль альбому «Chuck» став ближчим до металу в дусі Metallica. Пізніше Sum 41 говорили про вплив таких груп як The Beatles та Oasis. Хоча самі Oasis завжди говорили, що ненавидять Sum 41. Незважаючи на це, в 2007 році під час програми «Pepsi Smash» Дерік Віблі виконав пісню групи Oasis «Morning Glory».
Ранній музичний стиль групи часто порівнюють з Blink-182 та Green Day. Sum 41 також великі шанувальники Air Supply та Rolling Stones, на Sessions@AOL в 2008 році серед пісень Sum 41 Дерік виконав пісню Rolling Stones «Mother’s Little Helper». Пізня музика Sum 41 є предметом суперечок через складну комбінацію різних стилів та більш зрілого, серйозного і важкого звучання. Стиль групи визначають як поп-панк, панк-рок, альтернативний рок та альтернативний метал. Пісні «Fat Lip», «Over My Head (Better Off Dead)», «Still Waiting», «Thanks For Nothing», «No Reason», «We're All to Blame», «Moron», та «March of the Dogs» відомі своїми політизованими текстами. Пісня «Moron» потрапила в панк-збірку «Rock Against Bush, Vol. 1», головною темою якої була критика як особисто президента Буша так і політики США в цілому. А пісня «March of the Dogs» викликала суперечки про тоді ще не виданий альбом «Underclass Hero», Sum 41 стали порівнювати з Green Day через політичну направленість пісні.

С.К.А.Й.

«С.К.А.Й.» — український музичний гурт. Групу засновано 2001 року у Тернополі. Колектив випустив три студійні альбоми, побував у гастрольному турне по містах України, Росії, Білорусі. С.К.А.Й. взяв участь у таких фестивалях як Перлини сезону,Таврійські ігри, Червона рута (третя премія у галузі рок-музики). У 2008 році С.К.А.Й. провів всеукраїнський тур спільно з гуртом MLLM. Гурт входить до низки найпопулярніших рокових гуртів в українському шоу-бізнесі. Основними трьома напрямками гурту є альтернативний рок, поп-рок та риси нової хвилі пост-панку.

Сингли

Рік
2003	«Тебе це може вбити»
2005	«Тебе це може вбити» (перезапис)
2006	«Ремікс»
	«Те, що треба»
2007	«Не йди» (разом з Гайтаною)
	«Best друг»
	«Подаруй світло»
	«Як мене звати»
2010
	«Без міри»
	«Знак оклику»
	«Любов»
2011	«Зникаю»
	«Струна» (The String)
	«High Time to See Ukraine» (Час побачити Україну)
	«Історія» (разом з Мартою Шпак)
2012	«Небезпечна»
2013	«Ти сподобалась мені»
	«Поки жива любов»

Склад

• Собчук Олег — вокал, гітара.
• Грищук Олександр — гітара, бек-вокал.
• Недашковський Сергій — ударні.
• Рудницький Юрій — бас.
• Мозіль Юрій — клавішні.

Simple Plan

Simple Plan — канадський музичний рок-гурт, що грає у стилі поп-панк, поп-рок, альтернативний рок. Заснований на хвилі популярності поп-панку у 1999 році у Монреалі. У 2010 році гурт переїхав до Лос-Анжелесу.

Гурт Simple Plan утворилася в 1996 році під назвою Reset. Гурт створили друзі: П'єр Був'є, Чарльз Комо, Філіп Джолікоер і Адріан Вайт. Reset гастролювали по Канаді з такими групами, як MXPX, Ten Foot Pole і Face to Face, але їм не вдалося досягти великой популярності. Дебютний альбом No Worries був випущений в 1999 році і Комо після цього вирішив покинути групу і піти вчитися в коледж. Через два роки він зустрів своїх шкільних друзів Джеффа Стінко і Себастьяна Лефебр, вони об'єдналися і створили свою групу. Тим часом Reset випустили свій другий альбом No Limits. В кінці 1999 року, Комо і Був'є зустрілися на Sugar Ray, і після цього П'єр пішов з Reset і незабаром приєднався до Чака. Девід Дерозьє замінив Був'є в групі Reset, але через 6 місяців теж покинув колектив. Був'є запросив Дероз'є в Simple Plan, і тепер П'єр тільки співає, а Девід грає на бас-гітарі.

Походження назви групи є невизначеним. За однією з версій назву було взято після перегляду фільму «Простий план». Але на офіційному сайті була викладена фотографія з книгою Скота Сміта «A Simple Plan» і підпис до фотографії «Книга, з якої  все це почалося».

До складу гурту входять:

• Джефф Стінко (Jeff Stinco): соло-гітара
• Девід Дерозьє (David Desrosiers): бас-гітара/бек-вокал
• П'єр Був'є (Pierre Bouvier): вокал
• Себастьян Лефебр (Sebastien Lefebvre): гітара/бек-вокал
• Чак Комо (Chuck Como): барабани

З часу свого заснування гурт не міняв склад учасників.

Nickelback

Гурт був створений в 1995 році братами Майклом та Чедом Крюгерами в канадському місті Ханна. Згодом до них приєдналися Брендон Крюгер (кузен братів Крюгерів) та гітарист Райан Пайк. У 1996 році з'явився перший демо-альбом гурту Hesher. Спочатку гурт не мав назви та чітко окресленого стилю виконання та грав кавер-версії хітів таких гуртів як Metallica таMotörhead. Переїхавши в Ванкувер, гурт записав новий альбом Curb та відправився у своє перше турне.

Назву Nickelback запропонував Майк Крюгер, який в цей час працював продавцем в мережі кафетеріїв Starbucks, де найбільш вживаною його фразою було «Here's your nickel back».

Незабаром молодими виконавцями зацікавився лейбл Roadrunner Records і запропонував їм контракт на наступний альбом «Silver Side Up» (2001). Цей альбом виявився надзвичайно популярним, а сингл «How You Remind Me» з цього альбому потрапив в Canadian Singles Chart та Billboard Hot 100. Також «How You Remind Me» в 2003 році був номінований на Grammy Awards в номінації Record of the Year.

Наступним успіхом гурту став саундтрек до фільму «Людина-павук». На пісню «Hero» був знятий відеокліп і вона увійшла до нового альбому гурту «The Long Road» (2003).

З того часу гурт досяг вершин комерційного успіху: тільки у США було продано майже 15 мільйонів альбомів, без урахування 2 мільйонів альбомів в Канаді і близько 25 мільйонів по всьому світу.

Наступний альбом гурту «All The Right Reasons» (2005) тільки в США був проданий тиражем понад 6 мільйонів копій і понад 9 мільйонів по всьому світу. Такі пісні як «Photograph», «Savin' Me», «Far Away», «If Everyone Cared» і «Rockstar» увійшли в Billboard Hot 100 і Billboard 200.

Передостаннім альбомом групи є платівка Dark Horse, що вийшла 18 листопада 2008, з якою випущено три сингли і п'ять кліпів.

28 лютого 2010 Nickelback виступили на закритті Олімпіади у Ванкувері з піснею «Burn It to the Ground».

В одному з інтерв'ю в 2010 році Чед Крюгер заявив, що, закінчивши тури з альбомом Dark Horse, група готується до запису нового альбому, готове вже приблизно чотири композиції, запис почнеться в лютому, платівка вийде в кінці 2011-го - початку 2012-го року.

Новий альбом "Here and Now" вийшов 21 листопада 2011 року. Першими синглами стали «Bottoms Up» і «When We Stand Together», які можна було почути на місцевому радіо 26 вересня. З 23 вересня композиції стали доступні для безкоштовного прослуховування на сайті гурту. 3 листопада на телеканалі VH1 відбулася прем'єра відеокліпу «When We Stand Together». За перший тиждень було продано 391 000 екземплярів альбому. За підсумками 2011 року «Here And Now» посів 37 місце в чарті «Найуспішніших альбомів року» з відміткою 1100000 примірників.

На сьогоднішній день гурт став лауреатом таких престижних музичних премій як Juno Awards, American Music Awards (двічі), Billboard Music Awards (тричі в п'яти номінаціях), MTV Video Music Award за кліп до пісні «Hero» і World Music Award як найкраща рок-група, а також сім разів номінувалася на Grammy Awards.